10 липня — День вшанування пам’яті загиблих медичних працівників. Сьогодні колектив КМКЛ №10 долучився до загальноміського вшанування пам’яті медиків, які загинули внаслідок російсько-української війни. Працівники лікарні вшанували світлу пам’ять наших колег хвилиною мовчання. Цього дня ми згадуємо тих, хто до останнього залишався вірним своєму професійному обов’язку, рятуючи життя інших у найнебезпечніших умовах. На знак шани та вдячності у КМКЛ №10 також встановлено уніфіковану пам’ятну табличку, яка нагадуватиме про подвиг медичних працівників і ціну, яку вони заплатили за можливість допомагати людям. Пам’ятаємо. Шануємо. Не забудемо.
28 червня цього року Україна відзначатиме 30-ту річницю Конституції,головного нормативно-правового акта нашої держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення,принципи організації і діяльності державних і самоврядних органів, права та обов’язки громадян.
Іноді страх паралізує і здається, що краще мовчати. Але мовчання породжує безкарність і насильство поширюється. Вихід є! Ти можеш зробить перший крок — поділись правдою. Твоя правда рятує інших, твій голос має вплив. Київський міський Центр гендерної рівності, запобігання та протидії насильству — поруч, щоб допомогти. Ми надаємо: Екстрену психологічну підтримку. Тимчасове безпечне житло. Допомогу із записом до юристів та психологів. Ти не одна. Твоя правда важлива! (044) 272 15 00 https://kmkl10.com.ua/wp-content/uploads/2026/06/protydiya-nasylʹstvu.mp4
18 травня Україна вшановує День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу — одну з найтрагічніших сторінок у сучасній історії. Саме цього дня у 1944 році сталінський режим розпочав масову депортацію кримських татар з їхньої історичної батьківщини — Криму. Цей злочин, який за своєю суттю та наслідками відповідає міжнародному визначенню геноциду, став спробою знищити кримськотатарську спільноту як корінний народ, стерти її присутність з півострова, викорінити культуру, мову, традиції. Однак попри надзвичайні втрати, насильство й десятиліття вигнання, кримські татари не припинили боротьбу за право жити на своїй землі. Нинішня російська окупація Криму багато в чому відтворює репресивну політику радянської доби, спрямовану проти кримськотатарського народу. Щоб осмислити масштаби трагедії, зрозуміти її причини, наслідки та значення для сьогодення — пропонуємо ознайомитися з історичною довідкою, підготовленою Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим.
Це можливість безкоштовно пройти важливі обстеження та подбати про своє здоров’я вчасно. Запис за телефоном: 096-88-42-145 Онлайн-запис:  https://h24.ua/…/628925-nacionalnyj-skryning-zdorovya… Профілактика та рання діагностика — важливий крок до здорового життя!
28 квітня в Україні та світі відзначають Всесвітній день охорони праці. За визначенням Міжнародної організації праці тематика року – «Сприятливе психосоціальне робоче середовище: шлях до процвітання працівників та сильної організації». За даними ВООЗ та МОП, стан працівників характеризується високим рівнем стресу та виснаження ментальних ресурсів: понад 38-46% громадян мають проблеми з психічним здоров’ям, а до 57% перебувають у зоні ризику розвитку ПТСР. Саме тому створення сприятливого психосоціального середовища на роботі є надзвичайно важливим. Сьогодні безпека праці — це вже не лише про техніку безпеки чи фізичні ризики. Це також про психологічний стан людини, рівень стресу, взаємини в колективі та відчуття захищеності на роботі. Психосоціальні ризики, зокрема надмірне навантаження, хронічний стрес, невизначеність, конфлікти, мобінг або відсутність належної управлінської та колективної підтримки, безпосередньо впливають на безпеку. Вони призводять до помилок, зниження концентрації, професійного вигорання і, як наслідок, до нещасних випадків. Для України в умовах війни ці ризики посилюються. Повітряні тривоги, ризики для життя, тривала напруга, кадровий дефіцит і підвищене навантаження — це реальність, у якій працюють люди. Ігнорувати цей фактор означає недооцінювати причини травматизму та втрати працездатності. Безпечне робоче середовище має охоплювати як фізичні, так і психосоціальні аспекти. Тому акцент робиться на системному управлінні ризиками та їх попередженні, а не лише на реагуванні на наслідки. Практично це означає оцінювати психосоціальні ризики на рівні з виробничими, планувати робоче навантаження та ресурси з урахуванням реальних можливостей працівників, забезпечувати зрозумілу організацію роботи і чіткий розподіл відповідальності, своєчасно реагувати на конфлікти, прояви мобінгу та ознаки вигорання, а також впроваджувати програми психосоціальної підтримки. Такі підходи не потребують складних рішень, але потребують уваги і відповідальності. Безпечне та здорове робоче середовище — це не просто вимога закону, а фундаментальний принцип, а життя та здоров’я працівників – найвища цінність. Всесвітній день охорони праці — це привід ще раз звернути увагу на ці питання.