28 червня цього року Україна відзначатиме 30-ту річницю Конституції,головного нормативно-правового акта нашої держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення,принципи організації і діяльності державних і самоврядних органів, права та обов’язки громадян.

Іноді страх паралізує і здається, що краще мовчати. Але мовчання породжує безкарність і насильство поширюється. Вихід є! Ти можеш зробить перший крок — поділись правдою. Твоя правда рятує інших, твій голос має вплив. Київський міський Центр гендерної рівності, запобігання та протидії насильству — поруч, щоб допомогти. Ми надаємо: Екстрену психологічну підтримку. Тимчасове безпечне житло. Допомогу із записом до юристів та психологів. Ти не одна. Твоя правда важлива! (044) 272 15 00 https://kmkl10.com.ua/wp-content/uploads/2026/06/protydiya-nasylʹstvu.mp4

В умовах постійних кібератак на державні системи захист даних є пріоритетом України у всіх критичних сферах, зокрема в медицині. Оскільки медичні дані є чутливими, доступ до них є персоналізованим, контрольованим і таким, що дозволяє відстежити дії з ними (створення, перегляд тощо). Більше того, протягом останніх місяців Національною командою реагування на кіберінциденти, кібератаки, кіберзагрози CERT-UA зафіксовано збільшення кількості кібератак зі сторони ворога саме на медичні заклади. Щоб забезпечити безпеку персональних та медичних даних кожного українця, користувачі електронної системи охорони здоров’я працюють під власним обліковим записом і несуть персональну відповідальність за свої дії. Щодо електронних направлень Поширена в ЗМІ інформація про те, що «з 20 травня медсестри більше не зможуть оформлювати направлення», є некоректною, і ніяких змін у вимогах до оформлення направлень не вносилося. Відповідно до законодавства від самого початку запуску направлень повноваження щодо їх формування були та є лише в лікарів, як первинної, так і спеціалізованої медичної допомоги. Виключно лікар на підставі оцінки стану здоров’я пацієнта та медичних показань може приймати рішення про медичні призначення (як щодо процедур і досліджень, так і щодо ліків). Як і раніше, медичні сестри та брати можуть мати власні облікові записи в медичних інформаційних системах та допомагати лікарю, формуючи проєкти документів на підпис після перевірки, або обліковувати документи про медичне обслуговування, проведене ними за призначенням лікаря. Якщо раніше в окремих закладах використовувалася практика роботи під обліковим записом лікаря інших осіб та використання ними КЕП лікаря – це є прямим порушенням законодавства.  Крім цього, нагадаємо, що нормативно визначено випадки, коли пацієнт може звернутися до медзакладу без направлення, при цьому отримати послуги безоплатно. Звичайно, направлення не потрібне і у випадках надання екстреної медичної допомоги.  Що змінюється? У відповідь на збільшення загрози та в межах планових заходів з підвищення рівня захисту, технічні вимоги до медичних інформаційних систем були уточнені в частині вимог до безпеки, які визначені законодавством та відповідають сучасним вимогам кіберзахисту в усьому світі, а саме: Двофакторна автентифікація: додатковий рівень захисту від зламу акаунтів. Моніторинг кількості пристроїв: кожен працівник (лікар, медсестра, адміністратор) працює виключно під власним логіном. Впроваджується додатковий контроль активних сесій – якщо працівник заходить у систему на новому пристрої, його попередній сеанс на іншому комп’ютері автоматично завершується. Захист від перебору паролю: у разі 5-разового неправильного введення пароля доступ до системи для цього користувача блокується на 5 хвилин. Захист від несанкціонованого перегляду.  Чи вплинуть нововведення на роботу молодших спеціалістів з медичною освітою? Наразі роль молодших спеціалістів, як і їх повноваження, поетапно зростають. Сьогодні медична сестра/брат у частині взаємодії з медичними записами та персональними даними пацієнта можуть зокрема: Працювати з медичними подіями: створювати та вести епізоди з типом «Профілактика» і взаємодії типу «Інтервенція». Фіксувати стан пацієнта: переглядати записи про стан / діагноз пацієнта, створювати записи про стан пацієнта за визначеним переліком кодів, створювати та переглядати раніше створені спостереження. Керувати процедурами: реєструвати проведені маніпуляції та формувати діагностичні звіти. Працювати з е-Рецептами: переглядати створені е-Рецепти, статус їх погашення, здійснювати повторне надсилання SMS з номером рецепта, повторний друк інформаційної довідки до рецепта. Працювати з вакцинацією: фіксувати дані про щеплення, призначене лікарем. Виконувати направлення: медсестра не просто бачить е-Направлення, а фіксує його виконання у межах своєї компетенції. Самостійно реєструвати та оновлювати дані пацієнтів. Нагадуємо, що е-Направлення та медвисновки створюються лікуючим лікарем як первинної, так і спеціалізованої медичної допомоги без додаткових скерувань.

    28 квітня в Україні та світі відзначають Всесвітній день охорони праці. За визначенням Міжнародної організації праці тематика року – «Сприятливе психосоціальне робоче середовище: шлях до процвітання працівників та сильної організації».     За даними ВООЗ та МОП, стан працівників характеризується високим рівнем стресу та виснаження ментальних ресурсів: понад 38-46% громадян мають проблеми з психічним здоров’ям, а до 57% перебувають у зоні ризику розвитку ПТСР. Саме тому створення сприятливого психосоціального середовища на роботі є надзвичайно важливим.        Сьогодні безпека праці — це вже не лише про техніку безпеки чи фізичні ризики. Це також про психологічний стан людини, рівень стресу, взаємини в колективі та відчуття захищеності на роботі.        Психосоціальні ризики, зокрема надмірне навантаження, хронічний стрес, невизначеність, конфлікти, мобінг або відсутність належної управлінської та колективної підтримки, безпосередньо впливають на безпеку. Вони призводять до помилок, зниження концентрації, професійного вигорання і, як наслідок, до нещасних випадків.        Для України в умовах війни ці ризики посилюються. Повітряні тривоги, ризики для життя, тривала напруга, кадровий дефіцит і підвищене навантаження — це реальність, у якій працюють люди. Ігнорувати цей фактор означає недооцінювати причини травматизму та втрати працездатності.       Безпечне робоче середовище має охоплювати як фізичні, так і психосоціальні аспекти. Тому акцент робиться на системному управлінні ризиками та їх попередженні, а не лише на реагуванні на наслідки.       Практично це означає оцінювати психосоціальні ризики на рівні з виробничими, планувати робоче навантаження та ресурси з урахуванням реальних можливостей працівників, забезпечувати зрозумілу організацію роботи і чіткий розподіл відповідальності, своєчасно реагувати на конфлікти, прояви мобінгу та ознаки вигорання, а також впроваджувати програми психосоціальної підтримки.       Такі підходи не потребують складних рішень, але потребують уваги і відповідальності. Безпечне та здорове робоче середовище — це не просто   вимога  закону, а фундаментальний принцип, а життя та здоров’я працівників – найвища цінність.         Всесвітній день охорони праці — це привід ще раз звернути увагу на ці питання.  

Права цивільних осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зниклих безвісти за особливих обставин, та членів їх сімей Права цивільних осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зниклих безвісти за особливих обставин, та членів їх сімей Уповноважений Верховної Ради України